Динаміка морфологічних змін ротової рідини при профілактиці фісурного карієсу у дітей

Мета - дослідити зміни морфологічних властивостей ротової рідини в динаміці при застосуванні розпрацьованого комплексу заходів для профілактики карієсу фісур перших постійних молярів у дітей. Було обстежено 62 дитини віком 6 років з карієсом фісур перших постійних молярів та 31 дитина без ознак каріозного ураження (контрольна група). Дослідження кристалоутворення ротової рідини проводили за методикою Леуса П.А. (1977). Мінералізувальний потенціал ротової рідини (МПРР) виражали середнім балом залежно від виявлених типів кристалів. Аналіз результатів дослідження показав, що через 6 місяців після початку проведення профілактичних заходів у ротовій рідині дітей основної групи відмічалось незначне збільшення кристалів І типу у порівнянні з вихідними даними (40,18±4,65% випадків, р>0,5), у той же час кількість дітей, у яких спостерігали кристали ІІІ типу, в основній групі знижувалась (16,45±2,32%, р>0,5), а в контрольній групі підвищувалась (19,32±2,47% випадків, р>0,5) у порівнянні з початковими даними. Через два роки спостереження у дітей основної групи найбільш часто в ротовій рідині виявляли кристали І типу (48,41±4,23% випадків), у дітей контрольної групи, навпаки, кількість дітей з таким типом кристалів зменшувалась і була практично у півтора рази меншою, ніж серед дітей основної групи (р<0,05). Натомість, кількість дітей контрольної групи, у яких виявлено кристали ІІІ типу, була у два рази вищою, ніж серед дітей основної групи (22,34±2,87% та 11,51±2,56% випадків відповідно, р<0,05). Встановлено, що у дітей, які отримували комплекс профілактичних заходів, через 6 місяців після проведення профілактичних заходів МППР становив, в середньому, 2,73±0,07 бала, що дещо вище у порівнянні з виявленим на початку профілактики карієсу фісур (2,57±0,12 бала відповідно, р>0,05). У дітей контрольної групи МПРР змінювався менш помітно (з 2,64±0,11 бала на початку спостереження до 2,66±0,11 бала, р>0,5). Через два роки спостереження виявлено, що в основній групі МПРР продовжував зростати у той час, як у дітей контрольної групи – зменшувався й досягав практично вихідного рівня (2,65±0,07 бала на другому році спостереження та 2,64±0,08 бали на початку, р>0,05)